Breda Ba.88
| Breda Ba.88 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | штурмовик, пікіруючий бомбардувальник |
| Перший політ: | жовтень 1936 |
| Прийнятий на озброєння: | 1937 |
| Знятий з озброєння: | 1943 |
| Період використання: | 1937–1943 |
| На озброєнні у: | .svg){kind=small} Regia Aeronautica |
| Розробник: | Bredad |
| Виробник: | .svg){kind=small} Breda[en] |
| Всього збудовано: | 147 |
| Конструктор: | Bredad |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 490 км/год |
| Дальність польоту: | 1640 км |
| Практична стеля: | 8000 м |
| Довжина: | 10,75 м |
| Висота: | 3 м |
| Розмах крила: | 15,4 м |
| Площа крила: | 33,34 м² |
| Споряджений: | 6750 кг |
| Двигуни: | 2 × Piaggio P.XI RC 40 |
| Тяга (потужність): | 2 × 1000 к.с. |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 300 кг кг |
| Кулеметне озброєння: | 3 × 12,7-мм кулемети Breda-SAFAT 7,7-мм кулемет Breda-SAFAT в кабіні стрільця |
Breda Ba.88 у Вікісховищі | |
Бреда Ba.88 «Лінче» («Рись», італ. Breda Ba.88 «Lince») — італійський штурмовик, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил Італії під час Другої світової війни.
Літак розроблявся компанією Breda[en] в рамках замовлення двомоторного штурмовика. На момент створення Ba.88 встановив декілька світових рекордів швидкості, але не зміг проявити себе в виконанні бойових завдань, тому використовувався не довго.
В січні 1936 року командування Італійських королівських ВПС видало специфікації для нового перспективного багатоцільового літака. Двомоторний штурмовик/важкий винищувач мав досягати швидкості в 470 км/год, дальність польоту 2000 км і нести важке озброєння — 2 20 мм гармати і 2 кулемети. В конкурсі взяли участь 8 фірм, і після попереднього розгляду проєкт Ba.88 інженерів Антоніо Парано і Джузеппе Панзері з фірми Breda[en] був визнаний кращим і міністерство видало замовлення на виготовлення прототипу.
Ba.88 являв собою суцільнометалевий високоплан з шасі що прибиралось. Фюзеляж мав конструкцію напівмонокока, але з внутрішньою посиленою фермою, що значно збільшило масу літака. При конструюванні Ba.88 було використано досвід конструювання одномоторного розвідника Breda Ba.75, з останнього Ba.88 позичив хвостове оперення і крила. Перший прототип оснащувався двигунами Isotta Fraschini K14 (ліцензованою версією французького Gnome-Rhône 14K), потужністю 880 к.с. і піднявся в повітря в жовтні 1936 року. В квітні 1937 року літак встановив декілька світових рекордів швидкості, що стало гарною рекламою і пришвидшило прийняття літака на озброєння.
До осені прототип модифікували замінивши двигуни на потужніші Piaggio P.XI RC 40 (1000 к.с.), а також замінивши однокілеве оперення на двокілеве. Саме такий варіант було вирішено запустити в серійне виробництво і в 1939—1940 роках було випущено 147 літаків.[1]
- Ba.88 — оснащувався двигунами Piaggio P.XI RC 40, потужністю 1000 к.с. Курсове озброєння складалось з трьох 12,7 мм кулеметів Breda-SAFAT. Захисне озброєння — один 7,7 мм кулемет в кабіні стрільця. Маса бомбового навантаження — 300 кг. (3 × 100 кг бомби). Виготовлено 147 літаків, в тому числі 8 навчальних з подвійним керуванням.
- Ba.88M — переробка Ba.88 в одномісний пікіруючий бомбардувальник. Було подовжено фюзеляж і збільшено розмах крил. Двигуни замінено на Fiat A.74 RC38 потужністю 840 к.с. Замість кабіни стрільця збільшено бомбовий відсік з можливістю підвісу 500 кг бомби. Для полегшення літака також було зменшено запас палива і прибрано частину обладнання. Всього було переобладнано 35 Ba.88.
| Ba.88 | Ba.88M | ||
|---|---|---|---|
| Довжина | 10,75 м | 11,55 м | |
| Висота | 3 м | ||
| Розмах крил | 15,4 м | 17,7 м | |
| Площа крил | 33,34 м² | ||
| Маса | пустого | 4650 кг | |
| спорядженого | 6750 кг | 9922 кг | |
| Двигуни | 2 × Piaggio P.XI RC 40 | 2 × Fiat A.74 RC38 | |
| Потужність | 2 × 1000 к. с. | 2 × 840 к. с. | |
| Максимальна швидкість | 490 км/год | 388 км/год | |
| Дальність польоту | 1640 км | ||
| Практична стеля | 8000 м | 6650 м | |
| Час набору висоти 3000 м. | 7,5 хв. | 11 хв. | |
В травні 1939 року Ba.88 надійшли на озброєння 7-ї і 18-ї груп 5-го штурмового стормо. Перший бойовий виліт відбувся тільки через рік — 16 червня 1940 року, коли 12 Ba.88 7-ї групи розташованої на Сардинії завдали удару по французькому аеродромі на Корсиці.
В серпні 1940 року 7-ма група була перекинута в Лівію, де Ba.88 показали повну непридатність до дій в Африці. Не допомогло навіть встановлення додаткових протипилових фільтрів: 14 вересня 1940 року всі три літаки, що мали вилетіти на бойову операцію були змушені виконувати аварійну посадку. 14 і 15 числа деякі літаки все ж змогли вилетіти на завдання, але в перший день не змогли знайти ціль, а наступного дня втратили один літак був підбитий власним ППО. Через місяць з 28 наявних Ba.88 тільки 12 могли теоретично піднятись в повітря, і тільки 3 вважались боєздатними, тому групу виключили зі складу боєздатних. Зі зламаних Ba.88 були зняті двигуни і вони використовувались як обманки на лівійських аеродромах.
Модифікація Ba.88M стояла на озброєнні в 101-й і 103-й групах пікіруючих бомбардувальників, але і в цій ролі Ba.88 не проявили себе.[1]
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Breda Ba.88
- ↑ а б Харук, 2012, с. 128-129.
